Наказ управління освіти Мелітопольської міської ради від 09.08.2017 №443 "Про підсумки моніторингових досліджень щодо стану якості освіти учнів ЗНЗ міста у 2016-2017 н.р."
Наказ управління освіти Мелітопольської міської ради від 25.09.2017 № 635 "Про проведення моніторингу готовності учнів 11-х класів шкіл міста до ДПА / ЗНО
з української мови та літератури, математики, історії України у 2017-2018 н.р."
Наказ управління освіти Мелітопольської міської ради від 27.10.2017 № 738 "Про участь у моніторинговому дослідженні стану готовності вчителів початкової школи до впровадження нового Державного стандарту
початкової загальної освіти в навчальних закладах м. Мелітополя"
Наказ управління освіти Мелітопольської міської ради від 06.12.2017 № 827 "Про організацію моніторингового дослідження щодо вивчення рівня сформованості здатності до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів учнями 9-х класів закладів загальної середньої освіти м. Мелітополя"
Готуємось до міжнародного дослідження PISA-2018
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018»
19 січня у Дніпропетровському РЦОЯО відбулася регіональна нарада щодо участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018, в якій прийняла участь національний координатор Програми, начальник відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко. Переглянути трансляцію можна за посиланням…
Приклади завдань PISA (січень-лютий 2017)
Наказ управління освіти Мелітопольської міської ради від 27.07.2016 №501 "Про підсумки моніторингових досліджень щодо стану якості освіти учнів ЗНЗ міста у 2015-2016 н.р."
Аналітична довідка
«Про результати моніторингового дослідження рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу в загальноосвітніх закладах м. Мелітополя у 2015-2016 н.р.»
Завдання стартового етапу моніторингу готовності учнів 11-х класів шкіл міста до ДПА/ЗНО 2017
з української мови та літератури
Вчителям щодо використання методів інтерпретації результатів моніторингових досліджень якості освіти
Рекомендації вчителям міста
у контексті підвищення якості природничо-математичної освіти
} проблеми із обчислювальними навичками восьмикласників залишились невирішеними ще у 5-7 класах(а можливо, ще у початковій школі) – внести зміни до навчальної програми для основної школи для посилення арифметичної складової;
} у 5-8 класах більше часу приділити для формування в учнів пошукового мислення. Здатності робити самостійні логічні кроки і висновки – введення у ЗНЗ для 5-9 класів курсу за вибором "Логіка”;
} формально-поверхове вивчення геометрії призводить не до розвитку геометричної уяви учні, а, навпаки, до її згасіння (дитина не намагається уявляти чи шукати, а пригадує готові відбитки-алгоритми) – на кожному уроці пропонувати учням завдання практичного змісту;
} роботу з даними, вивчення елементів схоластики здійснювати також на завданнях життєвого спрямування та через практичні роботи.
Деякі напрямки удосконалення природничо-наукової освіти. Фізика
} необхідність внесення певних змін у методиці викладання предмета: залучення учнів до експериментальної та практичної діяльності (на кожному другому уроці планувати проведення спостережень, складати плани досліджень, описувати побачене; натомість організовувати роботу учнів у малих групах, проводячи експерименти чи дослідження доцільно тільки на деяких уроках);
} близько 50% часу на уроці учні повинні самостійно розв’язувати задачі (перевірку знань учнів доцільно здійснювати лише на деяких уроках);
} основні поняття з фізики, наукові формули та закони, потрібні для розв'язування задач, учні повинні знати напам'ять;
} кабінет фізики потрібно забезпечити принаймні одним комп'ютером (кілька разів на місяць використовувати його як засіб розв'язування задач;
} оснащення навчальних кабінетів матеріалами й обладнаннями, потрібними для демонстрації експериментів і проведення практичних робіт.
Деякі напрямки удосконалення природничо-наукової освіти. Хімія
} перемістити акценти з відтворення й застосування знань у простих модельних ситуаціях на їх використання у повсякденному житті;
} допоміжні тексти та ілюстрації підручників слід підпорядковувати меті формування вмінь працювати з медіаінформацією, аналізувати й інтерпретувати дані, оцінювати їх;
} необхідно збагатити методичний апарат завданнями, виконання яких допоможе учням узгоджувати із системою шкільних знань життєвий досвід та додаткові відомості, отримані з інших джерел, ефективно й грамотно розв'язувати практичні, соціально та індивідуально значущі проблеми;
} для більш повного контролю знань учнів варто збільшити частку завдань, що потребують формулювання відповіді, тобто завдань закритого типу.
Деякі напрямки удосконалення природничо-наукової освіти. Біологія
} включати завдання, в яких закладені предметні компетенції: класифікувати організми за певними ознаками (морфологічними, поведінковими тощо); виявляти залежності; використовувати дані біологічних експериментів; аналізувати таблиці з певними даними, використовувати їх і робити висновки; аналізувати схематичні малюнки, схеми. графіки; виконувати завдання прикладного спрямування, в яких потрібно не лише вибрати відповідь, а й пояснити її;
} збільшити кількість практико-орієнтованих завдань;
} посилити увагу до формування умінь здійснювати аналіз, узагальнення, порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;
} зробити акцент на формуванні в учнів умінь працювати з малюнками, графіками, таблицями.
Деякі напрямки удосконалення природничо-наукової освіти. Географія
} Під час контролю знань ширше використовувати відкриті тести, які б потребували від учнів уміння аналізувати, порівнювати, пояснювати певні природні процеси через встановлення причинно-наслідкових зв'язків, обґрунтовувати свою думку, висловлювати оціночні судження, робити загальні висновки, висувати припущення і розуміти навчальний матеріал на рівні теорії. Закону чи закономірності;
} Практична спрямованість процесу викладання, зв'язок з найближчим природним оточенням, реалізація розвивального потенціалу географічної освіти через використання різноманітного наочного приладдя. Зокрема моделей природних об'єктів, процесів і явищ.
